Шановні читачі, а також усі, хто не байдужий до використання державного бюджету як власного гаманця!
На передодні виборів, засоби масової інформації переповнені негативними відомостями про різноманітних кандидатів у депутати, керівників державних органів, публічних осіб, скандалами, викриттями та іншими результатами застосування механізмів маніпулювання людською свідомістю, які мають на меті лише одне - примусити пересічного громадянина проставити таку необхідну політичній силі позначку у її графі виборчого бюлетеню.
Однак, таке цільове спрямування наявних публікацій, а також гонитва за сенсаціями (особливо негативного характеру) примушує дописувачів ЗМІ, замість викладення реальної, об’єктивної інформації, що відповідає фактам, відштовхуватися від емоційного забарвлення отриманих відомостей та втрачати їх змістовне навантаження.
Не зазіхаючи на істину в останній інстанції, наш творчий колектив вирішив виправити вказаний недолік та пропонує вашій увазі цікавий матеріал стосовно однієї з найбільш одіозних публічних осіб нашої держави – «молодого орла» Михайла Михайловича Поплавського. Наші дії не мотивовані передвиборчими перегонами. На нашу думку, саме в умовах сьогодення, опублікований матеріал може нарешті викликати належну реакцію компетентних органів, оскільки лише вони реально можуть вплинути на існуючу ситуацію.
Той факт, що співаючий ректор використовує сумнозвісний «кульок» як своє власне, майже сімейне підприємство не є новим. Однак, до цього часу, на розсуд читача не пропонувалася та схема плавного перетікання коштів державного бюджету, виділеного на навчання студентів, у особисту кишеню вельмишановного Михайла Михайловича.
Лише вузькому колу співробітників Університету, серед яких, дивним чином опинилася колишня дружина Ректора Людмила, відомо, як обладнувалися його «Батьківські хати». Зокрема, останнім по часу відкриття (але напевно не останнім у планах керівника ВУЗу) є ресторан розташований на 24 кілометрі траси Київ – Одеса (поворот до села Іванковичі та Мархалівка, Києво-Святошинського району Київської області.
Присутні на його відкритті навряд чи могли подумати, що красиве національне оформлення ресторану (Зверніть увагу на фото) – не наслідок фінансово успішного управління рестораційним конгломератом дядька Мишка, а сама звичайна крадіжка державних коштів.
На таку собі невеличку суму – 400 тис. грн. (виключно на текстиль та пошиття).
Була застосована відома усім схема – в листопаді – грудні 2011 року, Університет замовив виконання робіт з оформлення конференційного (актового концертного залу) широко відомій своєю неперебірливістю в бізнесових зносинах особі – приватному підприємцю Сєлєзньовій Зої Валентинівні. Для спеціалістів у сфері державних закупівель цікаво буде також поцікавитися питанням: як могло статися, що відкриті торги (необхідні за чинним законодавством України) не проводилися. Крім цього, звертаємо їх увагу, що приватний підприємець Сєлєзньова З.В. на момент отримання замовлення (відповідно до даних Державної податкової служби України) знаходилася на спрощеній системі оподаткування.
Не перевантажуючи вас спеціальною інформацією щодо особливостей оподаткування фізичних осіб підприємців (ФОП), зазначимо лише, що така категорія підприємців має істотні обмеження в роботі з юридичними особами взагалі та з державними структурами та бюджетними коштами зокрема. Це викликано необхідністю додатково сплатити державі суму податку на прибуток (всього лише 92 тис. грн.), оскільки операції з ФОП не відносяться до витрат закладу, який знаходиться на загальній системі оподаткування. Таким чином, витрати Університету на переоформлення концертного залу склали загалом півмільйона гривень.
Однак, це лише перша частина «Марлізонського балету», оскільки фактично ФОП Сєлєзньова З.В. отримала замовлення на оформлення внутрішнього інтер’єру нової «Батьківської хати», куди і фактично пішли отримані від Університету гроші. Ну певно ще на додаткові «подяки» «відповідальним» співробітникам університету, які забезпечили її участь, вибачте співучасть у замовленні, пардон злочині.
Нажаль, засліплена бажанням увірвати ласий шматок, пані Сєлєзньова З.В. забула, що підписуючи документи, які підтверджують виконання замовлення з оформлення конференц-залу, вона (звичайно за умови об’єктивної роботи державної фінансової інспекції та правоохоронних органів) увірвала собі також місце на лаві підсудних, разом із своїми замовниками.
Пропонуємо шановному читачу спів ставити також наступні факти: пан М. Поплавський є ректором колись державного а нині національного університету культури з 1993 року. На даний час, його мережа ресторанів складає 21 заклад. Навряд чи їх обладнання здійснювалося іншим, ніж викладений, чином. Перемножте півмільйона на 21 та отримайте цікаву цифру…
У нашого творчого колективу нажаль виник обґрунтований сумнів у існуванні національного культурно-економічного дива під назвою «юний орел», оскільки замість дива маємо банальне явище – безпроцентну та безповоротну регулярну фінансову допомогу держави приватному бізнесу дядька Мишка.
Зрозуміло, чому інші, пересічні громадяни не досягають такого економічного зростання, Вас же не кредитує держава на таких казкових умовах…
Отже історія успіху пана Михайла – міф? Нажаль, стан інформаційних мереж на теренах України на час початку його зростання не дозволяв нам відкрито публікувати матеріали такого роду.
Однак ми пам’ятаємо, чому справжні народні артисти колишнього СРСР та України не підтримують відносини з співаючим ректором, ми пам’ятаємо, хто, якщо і не запровадив, так вів в ранг правила, «ліжкові» відносини молодих артистів з «корисними людьми». На жаль, дана тема є занадто відвертою, оскільки стосується не тільки пана Поплавського, а й тих молодих дівчат та хлопців, які бачили такий шлях єдиним для досягнення свого успіху, тому утримаємося від неетичних подробиць. (Водночас, ми пропонуємо їм залишити свій коментар до цього матеріалу та сторінках форуму).
Не слід також забувати про зв'язок М. Поплавського з іншою не менш одіозною, однак більш заплямованою особистістю рідної йому Кіровоградщини – сумнозвісним депутатом Лозинським, який на даний час відбуває покарання за гратами за скоєння жорстокого вбивства.
Маємо надію, що дана стаття виявить реальні мотиви просування М. Поплавського у політику та його прагнення пробитися до Верховної ради України, адже напевно важко кожного дня жити в очікуванні перевірок, допитів, обвинувачення, суду. Депутатська недоторканість була і поки що залишається єдиним в Україні засобом 100% уникнення відповідальності за скоєні злочини.
На шляху до жаданої мети, співочий ректор не зупиняється навіть перед політичною проституцією – під час помаранчевої революції він закликає студентів підтримати «оранжеві» сили, а сьогодні йде на голосування під прапором колишнього ворога – Партії Регіонів.
Відносячись з глибокою повагою до вказаної політичної сили в цілому, ми не можемо не попередити її керівництво – той хто зрадив один раз, не зможе утриматися повторно… Ігноруючи мотиви перебування осіб в партії, Ви нівелюєте її роль як співдружності однодумців, які бажають досягнення державою добробуту та бачать для цього однаковий шлях.
Сподіваємося, що звичайних людей також не введе в оману продумана PR акція – зміна виборчої території з рідної Кіровоградщини на «незнайому» Київщину. Занадто добре на батьківщині М. Поплавського обізнані про його діяння.
Підводячи підсумки даної статті хотілося б розставити наступні акценти:
1. Статки М.М. Поплавського сформувалися шляхом користування бюджетом Університету, а на даний час він має на меті отримати можливість користуватися для своїх цілей бюджетом усієї держави.
2. Провал виборчої компанії 2012 року (не отримання депутатської недоторканності) та ретельне дослідження компетентними органами фінансової діяльності Університету призведе до того, що подальші концерти «юного орла» відбуватимуться в присутності обмеженого кола осіб та за умови суворого дотримання режиму.
Тому ми закликаємо наших читачів тільки до одного – співставляйте, аналізуйте, думайте, робіть висновки та доведіть, що українці нація по справжньому мудрих людей.
Співробітників же правоохоронних органів ми просимо: припиніть ігнорувати грубе беззаконня, здійсніть необхідні заходи та виконайте свою правоохоронну функцію.
З глибокою повагою,
Колектив небайдужих.